Відомо, що одним з найважчих наслідків застуди є гайморит. Але
медики попереджають: ця хвороба може бути малосимптомною!
Виявляється, пацієнти часто впродовж кількох тижнів не можуть
зрозуміти, що з ними коїться, ніби й не хворі, однак самопочуття
є значно гіршим від норми. При тім небезпека є великою, адже
йдеться про ураження ділянки, яка в безпосередній близкості до
мозку.
То за якими проявами можна запідозрити гайморит, якщо недуга не
проявляється характерними симаптомами?
Про таке розповів Василь Дячук, лiкар-отоларинголог вищої
категорiї, доцент, кандидат медичних наук.
--
Хіба така важка хвороба може бути малосимптомною?
Доволі часто гайморит має латентну (приховану) форму, таке
стається здебільшого з дорослими пацієнтами, але трапляється і з
дітьми. Йдеться про доволі небезпечний стан, адже хворий навіть
не підозрює, що став жертвою такої важкої хвороби.
Проблема в тому, що симптоми при латентній формі гаймориту
справді є незначними. Для прикладу, може бути злегка закладений
ніс, таке людина списує на погану погоду. Може поболювати голова,
тоді думають, мовляв, перенервував. Доймає відчуття слабкості,
кажуть, від перевтоми. А незначне підвищення температури тіла (до
рівня 37,2 -- 37,3 градуси) чимало людей взагалі не відчувають.
Неріднко буває, що внаслідок застуди розвивається кашель, тож
хворий приймає відповідні ліки, натомість на закладеність носа не
зважає. Однак при тім органи дихання стають жертвами одночасного
вірусного ураження, та ще й додається бактеріальна складова.
Ось такими мікросимптомами й проявляється гайморит.
Як це відрізняється від звичних проявів хвороби?
Характерною для гаймориту симптоматикою є болі в ділянці
орбіти (мова про очі), голови та брів. Також хворий потерпає
через запаморочення, підвищену температуру тіла, сильні
виділення з носа, що нерідко супроводжується втратою нюху.
До чого може призвести тривала відсутність лікування такого
стану?
Окрім того, що хвороба може перейти в хронічну форму, під
загрозою опиняються органи зору та головний мозок. Тож йдеться
про небезпеку розвитку внутрішньоочних та внутрішньочерепних
ускладнень. Про таке свідчить набряклість ока, різкі головні
болі.
А що потрібно для діагностики?
Звернутись до лікаря. Для діагностики проводять рентген або
навіть комп"ютерну томографіію голови (при скаргах на болі),
натомість виявляють ураження приносових пазух. Але часто
лікареві достатньо вислухати скарги пацієнта, аби встановити
діагноз.
Лікування базується на яких принципах?
Потрібно регулярно промивати ніс сольовими розчинами,
відварами трав (ромашка, звіробій), антисептиками і навіть соком
буряка, аби змусити слизову оболонку працювати. Метою є
самоочищення носа. І майте на увазі, у жодному разі не можна
вигрівати ніс, це вкрай небезпечно.
Натомість ефективними є фізпроцедури, такі як кварцування носа,
магнітолікування, електрофорез, інгаляції. Окрім того лікар
пропише препарати для стимулювання роботи імунної системи.
Немає коментарів:
Дописати коментар